Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Рибицька М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Хіміон Л. В. Вплив артеріальної гіпертензії на вираженість атеросклеротичних змін сонних артерій у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Електронний ресурс] / Л. В. Хіміон, М. О. Рибицька // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 139-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__20 Підвищений артеріальний тиск (АТ) зустрічається в 50 - 80 % пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (ЦД 2). За даним UKPDS з підвищенням АТ на кожні 10 мм.рт.ст. ризик кількості ускладнень зі сторони серцево-судинної системи (ССС) збільшується на 10 %. Мета роботи - визначити вплив артеріальної гіпертензії (АГ) на вираженість атеросклеротичних змін у хворих на ЦД 2 й оцінити реальну прихильність (комплаєнс) пацієнтів до призначеної терапії. В дослідження включено 52 пацієнта із ЦД 2 (29 чоловіків, 23 жінки, середній вік (<$E57,3~symbol С~1,21>) років). Проведено вивчення медичних карток пацієнтів із визначенням середнього АТ за останні 2 роки спостереження, ультразвукове дослідження (УЗД) сонних артерій (СА), опитування з метою визначення реальної прихильності до призначеної медикаментозної терапії. Статистичний аналіз даних та обробка результатів виконано за допомогою Excel 2010. АГ виявлено у 49 хворих (94,2 %), ішемічну хворобу серця (ІХС) - у 35 хворих (67,3 %) (основна група), в 11 (21,2 %) з них - в анамнезі інфаркт міокарда (ІМ). У 17 пацієнтів (32,7 %) не було ІХС (група порівняння). Середній АТ основної групи становив (<$E166,2~symbol С~2,3 "/" 88,5~symbol С~1,1>) мм.рт.ст., що достовірно вище за групу порівняння (<$E157,3~symbol С~3,5 "/" 87,1~symbol С~0,8>) мм.рт.ст. (p << 0,05). Середня товщина комплексу інтима-медіа (ТКІМ) основної групи складала (<$E1,24~symbol С~0,02>) мм, що є достовірно вищим показником за групу порівняння (<$E0,88~symbol С~0,06>) мм, p << 0,05. Рівень середнього АТ у хворих із атеросклеротичними бляшками (АБ) (<$E157,3~symbol С~3,5 "/" 87,1~symbol С~0,8>) мм.рт.ст. достовірно вищий у порівнянні з хворими з ТКІМ до 0,9 мм (<$E149,3~symbol С~7,2 "/" 86,2~symbol С~3,1>) мм.рт.ст. (p << 0,05). За результатами аналізу опитування встановлено комплаєнс >> 80 % лише у 15 хворих (28,8 %). Висновки: у пацієнтів із ЦД 2 з гіршим контролем АТ більш виражене потовщення КІМ і більша частка формування АБ у СА, що частіше супроводжується розвитком ІМ; для більш ефективного контролю ведення пацієнтів із ЦД 2 рекомендовано застосування командного підходу сімейного лікаря та лікаря-ендокринолога; для покращання ефективності надання профілактичної медичної допомоги необхідне подальше вивчення результатів УЗД СА у разі ЦД 2. | ||
| 2. |
Рибицька М. О. Роль прихильності до призначеної терапії у вираженості факторів ризику кардіоваскулярних захворювань та атеросклерозу у хворих на цукровий діабет 2 типу [Електронний ресурс] / М. О. Рибицька // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 172-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__29 Кардіоваскулярні захворювання (КВЗ) - найбільш часті ускладнення цукрового діабету 2 типу (ЦД2), в основі яких лежить розвиток атеросклерозу. Мета роботи - оцінити роль прихильності до призначеної терапії у вираженості факторів ризику (ФР) КВЗ та атеросклерозу (АС) у хворих на ЦД2. Проаналізовано анамнестичні дані 105-ти хворих на ЦД2 (50-ти жінок і 55-ти чоловіків, віком (<$E52,90~symbol С~7,80>) роки). В 1 групу увійшли 32 пацієнта з комплаєнсом вище 80 %, у 2 групу - 47 пацієнтів з комплаєнсом від 50 до 80 %, в 3 групу - 26 пацієнтів з комплаєнсом менше 50 %. Оцінено динаміку протягом 2-х років артеріального тиску (АТ), ХС-ЛПНЩ, C-реактивного білка (CРБ), сечової кислоти (СК), HbA1c; ультразвукове дослідження (УЗД) сонних артерій (СА). Статистичний аналіз був проведений за допомогою SPSS Statistics. У ході дослідження було виявлено, що середня товщина комплексу інтима-медіа (ТКІМ) в 2 і 3 групах (<$E0,87~symbol С~0,14>) і (<$E0,92~symbol С~0,14>) мм, відповідно, достовірно вища показників в 1 групі (<$E0,79~symbol С~0,18>) мм (<$Eroman p~<<~0,05>). Середній рівень ХС-ЛПНЩ в 3 групі (<$E4,32~symbol С~1,41>) ммоль/л достовірно вище показника 1 групи (<$E3,42~symbol С~1,11>) ммоль/л; середні показники АТ в динаміці в 2 і 3 групах (<$E138,25~symbol С~13,67 "/" 85,28~symbol С~6,71>) і (<$E143,78~symbol С~13,65 "/" 86,09~symbol С~8,19>) мм рт. ст., відповідно, були статистично вищі, ніж в 1 групі (<$E129,64~symbol С~12,31 "/" 79,84~symbol С~5,81>) мм рт.ст. (<$Eroman p~<<~0,05>). Середні показники СРБ і СК також були вищі в 3 групі, але статистичних рівнів не досягли. У 2 і 3 групах близько 80 % пацієнтів мали ТКІМ <$E>>> 0,9 мм, тоді як в 1 групі - 46,8 %; атеросклеротичні бляшки було виявлено у 76,9 % пацієнтів 3 групи. Також, в 3 групі 7,7 % пацієнтів в анамнезі перенесли інфаркт міокарда (ІМ), тоді як в 1 групі таких пацієнтів виявлено не було. Висновок: виявлено, що у пацієнтів з недостатньою прихильністю до призначеної терапії (комплаєнс менше 80 %) захворювання на ЦД2 супроводжується більш вираженими ФР і частим виникненням АС з можливим розвитком ІМ. Ведення пацієнтів з ЦД2 вимагає покращання контролю виконання лікарських рекомендацій з метою профілактики ускладнень КВЗ. | ||
| 3. | 
Хіміон Л. В. Поєднане атеросклеротичне ураження у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Електронний ресурс] / Л. В. Хіміон, М. О. Рибицька // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 99-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_3_18 Значна поширеність атеросклерозу та його ускладнень у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу визначає необхідність в подальших дослідженнях існуючих факторів ризику. Мета дослідження - визначити вплив різних факторів ризику на розвиток атеросклеротичного ураження у хворих на ЦД 2-го типу. Проаналізовано в динаміці протягом 5-ти років середні показники систолічного артеріального тиску (САТ), HbA1c, високочутливого C-реактивного білка (вчCРБ), сечової кислоти (СК), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) у сироватці крові та бали за шкалою тривоги та депресії HADRS у зіставленні з оцінкою ультразвукових даних щодо атеросклеротичного ураження сонних артерій (СО) (товщина комплексу інтима-медіа <$Esymbol У~0,9> мм чи наявність атеросклеротичних бляшок) та артерій нижніх кінцівок (кісточково-плечовий індекс <$Esymbol Г~0,9>) у 122-х хворих на ЦД 2-го типу (66 жінок, 56 чоловіків; середній вік - 55,0 (49,8 - 62,0) року). Статистичний аналіз проведено за допомогою IBM SPSS Statistics 20. У ході дослідження хворих було розподілено на 3 групи: I група - 48 осіб із атеросклеротичним ураженням СО та нижніх кінцівок, II група - 47 осіб із атеросклерозом СО, III група - 27 осіб без ознак атеросклеротичного ураження. Виявлено, що у хворих I групи середні рівні САТ (141,7 (132,1 - 152,9) мм рт.ст.), HbA1c (9,2 (8,2 - 9,9) %), вчCРБ (5,8 (4,2 - 6,9) мг/л) та СК (358,1 (302,4 - 396,1) мкмоль/л), ХС ЛПНЩ (4,1 (3,6 - 5,2) ммоль/л), балів за шкалою HADRS (16,0 (9,0 - 18,8) бала) були вірогідно вищими у порівнянні з показниками III групи (САТ - 136,7 (128,3 - 143,3) мм рт.ст., HbA1c - 7,7 (7,0 - 8,4) %, вчCРБ - 2,7 (1,1 - 3,3) мг/л, СК - 276,8 (227,0 - 316,0) мкмоль/л, ХС ЛПНЩ - 3,3 (3,0 - 4,0) ммоль/л, за шкалою HADRS - 8,0 (7,0 - 10,0) бала) (p << 0,05). Середні рівні HbA1c та вчCРБ хворих I групи були вірогідно вищіми у порівнянні з показниками II групи (HbA1c - 8,7 (7,6 - 9,3) %, вчCРБ - 4,2 (3,0 - 5,3) мг/л) (p << 0,05). Висновок: у хворих на ЦД 2-го типу з вищими середніми рівнями САТ, вчCРБ, HbA1c, СК, ХС ЛПНЩ та тривожно-депресивними порушеннями захворювання супроводжується більш частим виникненням атеросклеротичного ураження, у тому числі поєднаного ураження артерій різних басейнів. | ||
| 4. | 
Хіміон Л. В. Корекція факторів серцево-судинного ризику у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Електронний ресурс] / Л. В. Хіміон, М. О. Рибицька // Семейная медицина. - 2016. - № 2. - С. 90-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_2_24 Проблема корекції факторів ризику (ФР) серцево-судинних захворювань (ССЗ), у тому числі таких, як C-реактивний білок (CРБ) та сечова кислота (СК), у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу є особливо актуальною у сучасній сімейній медицині. Мета дослідження - визначення ефективності та безпеки застосування аторвастатину та лозартану для корекції рівня CРБ та СК у сироватці крові як ФР ССЗ у хворих на ЦД 2-го типу. Проаналізовано дані 112-ти хворих на ЦД 2-го типу (52 жінки і 60 чоловіків, середній вік 52,0 (48,0 - 59,8) року) на наявність ФР ССЗ, динаміку протягом 6 міс систолічного артеріального тиску, біохімічних показників крові (ліпідограма, високочутливий CРБ, СК). Статистичний аналіз проведений за допомогою IBM SPSS Statistics 20. У ході дослідження пацієнтів було розподілено на 2 групи: 1-а група - 31 пацієнт із дисліпідемією та рівнем CРБ у сироватці крові більше 3,0 мг/л, жим було призначено аторвастатин у дозі 10 - 20 мг на добу, 2-а група - 20 хворих із гіпертонічною хворобою та рівнем СК у сироватці крові більше 300,0 мкмоль/л, яким було призначено лозартан у дозі 100 мг на добу. Через 6 міс виявлено: у разі вживання аторвастатину рівень CРБ знизився в середньому на 33,0 %, і 64,5 % хворих досягли рівня CРБ менше 3,0 мг/л, а у разі терапії лозартаном рівень СК знизився в середньому на 29,0 %, і 60,0 % пацієнтів досягли рівня СК у сироватці крові менше 300 мкмоль/л. Заключения: завджи своїм плейотропним ефектом аторвастатин зменшує кількість CРБ, а лозартан - рівень СК у сироватці крові у хворих на ЦД 2-го типу. Зазначене потребує подальшого вивчення з метою удосконалення. | ||
| 5. |
Хіміон Л. В. Особливості атеросклеротичного процесу у хворих на артеріальну гіпертензію без дисліпідемії [Електронний ресурс] / Л. В. Хіміон, А. В. Бойко, М. О. Рибицька // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 203-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_34 Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається однією з найважливіших проблем здоров'я населення України. Мета роботи - визначити особливості атеросклеротичного процесу у хворих на АГ без дисліпідемії (ДЛП) шляхом ультразвукової оцінки стану сонних артерій (СА), визначення товщини комплексу інтима-медіа (ТКІМ) і кісточково-плечового індексу (КПІ) та взаємозв'язку цих маркерів із C-реактивним білком (CРБ) та сечовою кислотою (СК). Обстежено 31-го пацієнта з АГ без ДЛП, а як групу порівняння було обстежено 24 особи з АГ з ДЛП, порівнюваних за віком і статтю. Серед пацієнтів основної групи 16 (51,6%) палили, вели малорухомий спосіб життя 10 (32,2 %), мали ожиріння 9 (29 %). У групі порівняння 10 (41,6 %) палили, 12 (50 %) вели малорухомий спосіб життя та 16 (66,7%) мали ожиріння (p << 0,05). У групі з АГ без ДЛП середній рівень CРБ становив 4,45 +- 0,53 мг/л, а СК становив 351,68 +- 15,59 мкмоль/л, тоді як у групі контролю - 5,44 +- 0,75 мг/л та 439,85 +- 11,53 мкмоль/л відповідно. У основній групі у 22,58 % випадків відмічалось підвищення ТКІМ <$Esymbol У> 0,9, у групі хворих з ДЛП у 45,83 % (p << 0,001). Середнє значення КПІ у хворих на АГ без ДЛП становило 0,95 +- 0,01, у групі хворих з ДЛП - 1,00 +- 0,12. Висновки: вираженість атеросклеротичного процесу у хворих на АГ без ДЛП достовірно нижча від показників пацієнтів з ДЛП за величиною ТКІМ СА та частотою формування атеросклеротичних бляшок (АБ). Рівні CРБ та СК можуть бути використані як додаткові факторів ризику серцево-судинних захворювань у осіб без ДЛП. | ||
| 6. |
Ткаченко В. І. Програма обміну досвідом для молодих лікарів загальної практики з країн Європи (6th LOVAH congress – exchange program 2013) [Електронний ресурс] / В. І. Ткаченко, М. О. Рибицька, О. Д. Стасевич // Семейная медицина. - 2013. - № 4. - С. 8-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_4_4 | ||
| 7. |
Лисенко Г. І. Цукровий діабет 2-го типу та серцево-судинна патологія: коморбідність станів на етапі первинної медичної допомоги [Електронний ресурс] / Г. І. Лисенко, В. І. Ткаченко, М. О. Рибицька // Семейная медицина. - 2013. - № 4. - С. 156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_4_46 | ||
| 8. |
Ткаченко В. І. Роль ліпідознижувальної терапії у кардіоваскулярній профілактиці хворих на цукровий діабет 2-го типу [Електронний ресурс] / В. І. Ткаченко, М. О. Рибицька // Семейная медицина. - 2013. - № 6. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_6_26 Висвітлено дані щодо рекомендацій ведення та профілактики серцево-судинних ускладнень у пацієнтів, хворих на цукровий діабет 2-го типу. Наведено дані ретроспективного дослідження впливу дисліпідемії у хворих на цукровий діабет 2-го типу на розвиток і перебіг ішемічної хвороби серця, дані щодо прихильності пацієнтів до ліпідознижувальної терапії як профілактики серцево-судинних захворювань. | ||
| 9. |
Хіміон Л. В. Маркери субклінічного атеросклерозу та їхній зв’язок із метаболічними порушеннями у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Електронний ресурс] / Л. В. Хіміон, В. І. Ткаченко, М. О. Рибицька, Л. В. Продусевич // Семейная медицина. - 2015. - № 2. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_2_17 Наведено дані аналізу маркерів субклінічного атеросклерозу (товщина комплексу інтима-медіа сонних артерій, атеросклеротичні бляшки) та їх зв'язок із метаболічними порушеннями та рівнем С-реактивного білка у хворих на цукровий діабет 2-го типу. | ||
| 10. |
Хіміон Л. В. Значення функціонального ниркового резерву при есенціальній артеріальній гіпертензії [Електронний ресурс] / Л. В. Хіміон, Л. С. Тимощук, М. О. Рибицька // Семейная медицина. - 2016. - № 4. - С. 81-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_4_16 У структурі причин термінальної стадії хронічної хвороби нирок есенціальна артеріальна гіпертензія (ЕАГ) займає провідну роль. Одним із патогенетичних механізмів розвитку гіпертензивної нефропатії (ГН) є порушення внутрішньониркового кровотоку, що клінічно проявляється гіперфільтрацією. Мета дослідження - визначення частоти субклінічного ураження нирок у хворих на ЕАГ I стадії за допомогою методу водно-сольового навантаження та співставлення цих даних зі стандартними критеріями нефропатії у разі ЕАГ. Було обстежено 30 пацієнтів віком від 27-ми до 59-ти років із встановленим діагнозом ЕАГ I стадії, які не одержували медикаментозну терапію та не мали захворювання нирок. Середнє значення альбумін/креатинінового співвідношення хворих складало 15,12 +- 5,02 мг/г. За даними аналізу амбулаторних карток тривалість АГ не перевищувала 5 років. Усім пацієнтам проведено 24-годинний моніторинг артеріального тиску (АТ) та визначення функціонального ниркового резерву (ФНР) за методикою водно-сольового навантаження (згідно патенту України 42860). За результатами добового моніторингу АТ хворих було розподілено на 2 групи. У 1-у групу увійшли 22 (73,3%) пацієнти, яким було встановлено 1-й ступінь I стадію ЕАГ. У 2-у групу увійшли 8 (26,7 %) хворих, яким було встановлено 2-й ступінь ЕАГ. Субклінічне ураження нирок було встановлено у 8-ми (26,7 %) хворих у разі визначення за методом водно-сольового навантаження. ФНР був збережений у 22-х пацієнтів 1-ї групи (середнє значення 22,31 +- 3,9 %), та зниженим у 8-ми пацієнтів 2-ї групи (середнє значення 10 +- 2,01 %) (різниця між групами достовірна p << 0,05). Результати дослідження свідчать, що у разі зростання рівня АТ нирка починає втрачати фізіологічний резерв, а клінічно це можливо простежити під час переходу стану гіперфільтрації у гіпофільтрацію. У разі визначення ШКФ за формулою CKD - EPI достовірної розбіжності між групами виявлено не було. Заключення: АГ є актуальною проблемою і потребує постійної уваги з боку лікарів різного фаху, комплексного розв'язання проблем, що впливають на поширеність ураження нирок на доклінічній стадії ГН; ранніми критеріями ГН до розвитку мікроальбумінурії може бути гіперфільтрація, а також знижений ФНР; у пацієнтів із ЕАГ I стадії 2-м ступенем у порівнянні із пацієнтами з 1-м ступенем АГ ураження нирок спостерігається частіше і проявляється зниженим ФНР; використання методу водно-сольвого навантаження у пацієнтів з ЕАГ I стадії для оцінювання функціонального стану нирок надає змогу виявити субклінічне ураження нирок. | ||
| 11. |
Хіміон Л. В. Активність неспецифічного запального процесу при артеріальній гіпертензії у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Електронний ресурс] / Л. В. Хіміон, М. О. Рибицька, Л. С. Тимощук // Семейная медицина. - 2018. - № 1. - С. 55-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_1_12 Одним із основних факторів серцево-судинного ризику як у загальній популяції, так і у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу є артеріальна гіпертензія (АГ). Важливою патогенетичною ланкою багатьох серцево-судинних захворювань, у тому числі АГ, є саме неспецифічне запалення в інтимі судин, де особливим прогностичним маркером виступає рівень C-реактивного білка (CРБ) у сироватці крові. Мета дослідження - визначення взаємозв'язку рівня маркера неспецифічного запального процесу C-реактивного білка з рівнем артеріального тиску (АТ) у хворих на ЦД 2-го типу. У дослідження було включено 145 хворих із ЦД 2-го типу (72 чоловіка і 73 жінки, середній вік 53,0 (49,0 - 60,5) року). Було проведено комплексне обстеження хворих протягом трьох років спостереження: аналіз динаміки АТ та визначення рівня CРБ у сироватці крові. Статистичний аналіз даних та оброблення результатів було виконано за допомогою пакета інтегрованих програм "SPSS Statistics 20". За результатами динамічного спостереження: середні рівні систолічного артеріального тиску (САТ) 140,0 (130,83 - 150,0) мм рт.ст., діастолічного артеріального тиску (ДАТ) - 85,0 (80,0 - 91,67) мм рт.ст., вчCРБ - 4,2 (2,91 - 5,8) мг/л. Хворих на ЦД 2-го типу було розподілено на три групи залежно від середнього рівня САТ. Група I - 55 хворих (37,9 %) із середнім рівнем CFN << 135 мм рт. ст., група II - 51 хворий (35,2 %) із середнім рівнем САТ 135 149 мм рт.ст., група III - 39 хворих (26,9 %) із середнім рівнем САТ >> 150 мм рт.ст. Хворі групи III мали достовірно вищі середні рівні вчCРБ (5,0 (3,8 - 6,15) мг/л) у порівнянні з хворими з достатнім контролем САТ з групи I (3,33 (2,0 - 5,8) мг/л) p << 0,05. Також у групі III була більша частка осіб з високим ризиком ССЗ із середнім рівнем вчCРБ >> 3,0 мг/л. Виявлено прямий кореляційний зв'язок середньої сили між рівнем вчCРБ та рівнем САТ (r = 0,32; p << 0,05). Заключення: у хворих на ЦД 2-го типу з вищим рівнем САТ визначається достовірно вища кількість вчCРБ у сироватці крові; спостерігається прямий кореляційний зв'язок середньої сили кількості вчCРБ у сироватці крові з рівнем САТ у хворих на ЦД 2-го типу, що може виступати прогностичним маркером прогресування ССЗ. | ||
| 12. | 
Хіміон Л. В. Аспекти ультразвукової діагностики в підготовці сімейних лікарів [Електронний ресурс] / Л. В. Хіміон, О. Б. Ященко, М. О. Рибицька // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 4. - С. 163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_3-4_76 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |